Проблема вибору: колодязь чи свердловина?

Опубліковано у  Новини

Ви власник дачі, заміського будинку, маленького котеджу, або у Вас приватна садиба у місті, але немає змоги під’єднатися до міського водопостачання. Тоді постає питання – для проведення води у будинок що вибрати – викопати колодязь чи пробурити свердловину для води? Багато хто, часто думає, що це питання вирішується досить легко. Іноді можна наслідувати приклад сусідів по дачній ділянці або скористатися досвідом найближчого села, частіше вибір впирається у наявність фінансових засобів та обізнаність власника котеджу чи будинку. Комусь подобаються колодязі дерев’яні, як у старовину, комусь – бетонні, комусь – колонки, комусь – свердловини. Через деякий час одні вишкрібають солідний накип зі стінок чайників, інші – привозять воду в пластиковій тарі з міста. Щось не те… Давайте спробуємо розібратися.

Що краще колодязь чи свердловина? Якщо свердловина, то яка? Деякі дачники роками мучаться цими питаннями. А, здавалося б, чого тут думати, є гроші – бури скважину, ні – копай криницю. Насправді не все так просто. І наявність грошей (вірніше їх відсутність) – аж ніяк не вирішальний аргумент.

Голосуємо за колодязь!

Чи може проти? Бурильники свердловин стверджують, що в недалекому майбутньому вирази «колодязна вода» і «отруйна речовина» стануть синонімами. Звичайно, це перебільшення, але статистика дійсно вкрай сумна. Наприклад, в половині колодязів вода непридатна для пиття.

Що ж її зіпсувало?

• Колосальні звалища, відсутність культури переробки сміття. Цим грішать округи більшості великих населених пунктів, таких як Львів, Тернопіль, Хмельницький, Луцьк Рівне, Івано-Франківськ, тощо, а навіть і ті населені пункти, які налічують по 20 тисяч жителів і більше.
• Вигрібні ями, відстійники ферм і скотарень. Подібні споруди повинні розташовуватися не менше ніж в 30 метрах від джерела питної води.
• Напружені транспортні артерії. Важкими металами забруднені ділянки, що перебувають в 100-300 метрах від залізничних полотен і автотрас.
• Промислові виробництва.
• Ділянки радіоактивного забруднення, що дісталися в спадок від військових і енергетичних об’єктів, а також після аварії на ЧАЕС.
• Орні землі, забруднені важкими металами. Знаходяться в радіусі 100 км від міст, вони «труять» річки, які частково акумулюють «отрути» в донних відкладеннях, а частково розносять далі, на багато сотень кілометрів.

Але не будемо узагальнювати, є ще й навколо міст місця відносно чисті, а тим більше на Західній Україні. Та й перелік «мінусів» «колодязного водопостачання» екологічною проблемою не закінчується.

Наступний у списку – малий водозабір. Поверхневі води, а саме вони живлять колодязі, здатні в кращому випадку забезпечити до 100-150 літрів на годину (хоча деяким щастить, буває і до 500 літрів на годину). Іншими словами, якщо крім переліченого котеджу з міськими зручностями вирішено обзавестися гаражем, оранжереєю, грядками з автополивом, басейном або замість усього цього «буржуїнства» побудувати ферму – води не вистачить. Крім того, є ймовірність, що з першого разу ви не потрапите «в жилу», а значить, не отримаєте і 50 літрів на годину. Можна і наштовхнутися на занадто глибокий, непрохідний пливун (швидка підземна «ріка» з піщаної суспензії), якому не видно дна. Якщо колодязь не впреться в щільний глинистий або вже хоча б в нерухомий піщаний шар, він не зможе нормально функціонувати.

Трапляється, риття колодязя перетворюють на своєрідне «хобі» – з року в рік дачники копають новий. Зрозуміло, вони працюють непрофесійно, але професіоналів поблизу зовсім небагато. І це ще одна проблема. Наприклад, у Львівській області стає все менше фірм, що пропонують послуги з копання криниць. Ще менше тих, хто готовий ризикувати своїми співробітниками і копати глибше 8 метрів (справа-то небезпечна, пливун може і під землю затянути). Зруб зараз практично ніхто не ставить. При цьому більшість «копачів криниць» не гарантують правильність визначення місця. З’явиться вода в належній кількості чи ні – проблема замовника. Так що, витративши на глибокий колодязь (буває, доводиться копати і на глибину 15 м) майже стільки ж, скільки на свердловину, можна залишитися «з носом».

Проблема вибору: колодязь або свердловина?

Голосуємо за піщану свердловину!

Або проти? Багато споживачів сприймають цей варіант як компромісний. Однак розумність будь-якого компромісу треба завжди дуже добре продумувати. Тут теж є свої «проти» і свої «за».

• Про конструкцію і терміни експлуатації. Стовбур піщаної свердловини, як і артезіанської, оформляється за допомогою двох товстостінних труб з чорного або оцинкованого металу (одна служить для обсадження грунту, інша – фільтрувальна), але принцип водозабору інший. Якщо артезіанська забурюється в щільні вапнякові шари, які вимиваються вкрай повільно, то ця «висить» у верхньому водоносному піщаному горизонті. При відкачці навколо дна такої свердловини утворюється лінза – водяний мішок. Якщо водозабір нерегулярний, та й просто з часом, лінза завалюється або замулюється, в результаті джерело перестає функціонувати. У середньому, термін експлуатації якісно виконаної піщаної свердловини становить 5-6 років. Але дуже часто господарі залишаються без води вже на третій рік (претензії не пред’явиш, гарантія-то закінчилася). А деяким, навпаки, дуже щастить: відомі свердловини, що відзначили своє 20-річчя.
• Про розцінки та гарантії. За прейскурантам метр проходки в цьому випадку на 15 відсотків дешевший, ніж при бурінні артезіанської свердловини. Треба мати на увазі що «на пісок» бурять не глибше 40 метрів. Так що 20-метрова свердловина обійдеться в стільки ж, у скільки обходиться 10-метровий колодязь. Гарантія дається на 1-2 роки. Шабашники візьмуть взагалі копійки. Але при цьому можуть «забути» встановити фільтр, провести цементування або виконати пробне прокачування. Можуть зупинитися на пливуні, не попередивши замовника. Гарантій і зобов’язань, природно, ніяких.
• Про якість води. У багатьох випадках за складом ця вода виявляється краще колодязної. Оскільки водоносні шари, які живлять грамотно виконану піщану свердловину, захищені від поверхневих забруднень глинистими пластами. Але аналіз таки робити варто. Обов’язково в «піщаній» воді містяться суспензії піску. Тому фільтрувати і відстоювати воду доведеться.
• Про «компроміси». Спробуємо припустити, коли краще віддати перевагу «піщаній» свердловині: коли потрібне тимчасове джерело водопостачання; коли через гідрогеологічні особливості неможливо викопати колодязь, а вапнякова – артезіанська свердловина не по кишені; коли електрику подають з перебоями, а глибина свердловини дозволяє встановити ручний насос.

Голосуємо за артезіанську свердловину!

• Про екологію та якість води. Артезіанські («вапнякові») водоносні шари знаходяться на глибині 30-130 і більше метрів, від поверхневої «брудної води» їх захищають глинисті пласти. Звичайно, ні важкі метали, ні нітрати, ні феноли в них не виявляються. Піщані суспензії теж відсутні. Про бактеріальні забруднення взагалі мови бути не може: там немає кисню, експерти називають артезіанську воду «мертвою». Зате підвищений вміст заліза, фтору і солей зустрічається найчастіше. Бурильники відразу, на стадії укладання договору, знімають з себе всяку відповідальність за якість води. Інакше й бути не може: ніхто не знає, які «корисні копалини» таїть у собі ваша ділянка. Просто, замовляючи артезіанську свердловину, треба бути готовим і до придбання системи очищення води.
• У вартість робіт входить: буріння, цементування, випуск ствола на метр вище рівня землі, пробна відкачка до видалення з води механічних домішок, вимір статичного і динамічного рівнів, витрати води, іноді експрес-аналіз. Гарантію на свердловину дають по-різному – хто на 3, хто на 5 років. Втім, якщо все зроблять грамотно, вона буде давати воду не те що п’ять – 50 років.

Про конкретні ситуації, коли найкращий спосіб отримати воду – пробурити артезіанську свердловину.

Крім екологічно поганого навколишнього середовища це:

• необхідність у великому водоспоживанні;
• цілорічне проживання в сільській місцевості при бажанні повноцінно користуватися міськими зручностями;
• близьке залягання водоносного артезіанського горизонту (30-60 м);
• геологічна і гідрогеологічна обстановка, несприятлива для створення колодязя або піщаної свердловини (колодязь виходить більш 10 м, малоефективний, періодично обвалюється, свердловина замулюється, тощо.).

Сподіваємось, що дана стаття допоможе Вам прийняти правильне рішення, щодо вибору способу проведення питної води до житла, а от яким чином подати воду від криниці чи скважини – якраз допоможуть у нашій спеціалізованій насосній компанії «Техномаш-Львів». Зверніться до нас і ми запропонуємо Вам найкращі рішення щодо подачі води насосами провідних світових брендів, за найкращими цінами.

Підібрати насос	Написати нам	Замовити дзвінок	Магазин насосів